«Останній сніг приречено білів...»

Останній сніг приречено білів,
Струмочок перший жебонів у тиші,
І урочистий клекіт журавлів
Стояв до ранку в зорянім узвишші.

А вранці сірий дощик прошумів,
У вибалках вода завирувала
І на галяві пролісок розцвів,
Звістивши людям, що весна настала.