«Дуби похмурі й мовчазні...»
Дуби похмурі й мовчазні,
Берізки світлі і веселі
І рясту першого пастелі
У чорнолісій глушині —
Усе таке святе мені,
Що слів нема про це сказати, —
Дивитись буду і мовчати,
Пташині слухати пісні
І дивуватися весні,
Що узяла під сині шати
Дуби похмурі й мовчазні,
Берізки світлі і веселі
І рясту першого пастелі
У чорнолісій глушині.