«За стінами хати шумлять явори...»

За стінами хати шумлять явори,
У грубі жаріють вуглини.
Під вікнами скиглять осінні вітри,
Гойдаються перші сніжини.

Надходить зима. І нікого нема.
І дача давно спорожніла.
І гусне по закутках сива пітьма,
І ніч розпросторює крила.

Сиди, і читай, і золу воруши,
Вихоплюй з вогню картоплини,
А потім про небо і зорі пиши,
Блаженствуй в раю самотини.

Нехай величаво шумлять явори
І не затихають до ранку вітри.