У матері, приїхавши з міста

Ні, не можу спати,
Ніч — як океан.
Білі стіни хати
Світяться в туман.

Вийду в сад, пройдуся:
Роси, спориші.
Стану подивлюся —
Тихо, ні душі.

Яблуні і вишні
Вітами сплелись.
Ті ж вони, колишні,
Тільки я змінивсь.

Тільки я з літами —
Як од гілки лист.
Ось прибув до мами,
Але вже — як гість.

Не судилось стати
В полі сіячем.
Білі стіни хати
Будять тихий щем.