«Озер поліських дзеркала...»
Озер поліських дзеркала
З ромашками при березі.
І тінь крила, і два весла,
І хмарка біла проплива,
Розтанувши у безвісті.
Синь під човном і над човном
Видзвонює, прозориться.
І гасне звук за літаком,
І вітер бавиться листком,
І десь воркує горлиця.
І ти стоїш над сяйвом плес,
І хвиля ледь гойдається,
І від травини до небес
В тобі цей дивосвіт увесь,
Як в плесі, відбивається.