«Поїзди прокричать і затихнуть...»

Поїзди прокричать і затихнуть,
М’яко вляжеться ніч у степах.
Як дитина, засне Україна
У садах, у зірках, в колосках.

Буде тихо на серці і в слові,
Срібно буде од місячних злив,
Будуть діти рости із любові,
Як діди та батьки їх росли.

А зірки вибухатимуть в простір,
І летітимуть в світ літаки,
І тектиме Дніпро у віки
Величаво й могутньо, як досі.