«Рожева квітка сонця...»

Рожева квітка сонця
Над морем голубим.
І прибережні сосни,
І хмарка-пілігрим.

Оглянешся довкола —
Намети, люди, пляж.
Спокійні виднокола,
Курортний антураж.

Кудись пливуть вітрила,
Гойдаються буї.
Повірити несила,
Що тут були бої.

Але були, я знаю,
Та й ось вони, сліди:
Граніт Аджимушкаю
Зберіг їх назавжди.

І стогне море Чорне,
І, лиш війне вітрець,
На берег хвилю горне,
А вимива — свинець.