«Солов'ї затихають опівночі...»

Солов’ї затихають опівночі,
Сходить місяць, квітує жасмин.
Лине стежка в хліба половіючи,
М’яко пахнуть чербрець і полин.

Тихо. Світло. Роса переблискує.
Колоски підвелися до пліч.
Сонна птаха із жита виприскує
І летить, потривоживши ніч.

Повертаєш на крик її голову,
Тоне в небі далека луна.
Мить — і знову ні шуму, ні гомону,
Над усім — голуба таїна.