«Ще не мороз, ще паморозь, мов дим...»

Ще не мороз, ще паморозь, мов дим,
Іще трава пругка і соковита.
Та «я не буду більше молодим"
Уже дзвенить за берегами літа.

Ще не пора, ще полум’ям рудим
Горять ліси. Та вже спокійні ріки.
І віє з лугу смутком голубим,
І лист упав, і це, либонь, — навіки.