«Зелений коник...»

Зелений коник
Залетів у дім,
Зелений коник
На четвертий поверх.
Зелений коник
Проти мене сів —
Такий смішний,
Такий химерний
Коник.
І ми сиділи довго
За столом,
І довго-довго
Слухали,
Як місто
Гуло,
Ряхтіло,
Сяяло,
Цвіло,
А понад ним
Вставав розлогий
Місяць.
А потім коник
Випурхнув у сад,
В зелений сад,
Що пнувся до балкона,
І я стояв,
Замислений, як сад,
І слухав ніч,
І слухав міста
Гомін.
І мав я місто
За розквітлий луг,
І ліхтарі горіли,
Наче квіти,
І тік Дніпро,
Як тік в дитинстві
Буг,
І пахло житом:
Віяв з поля вітер.