Малишко Валентина - Ярмарок
Українська література / Малишко Валентина / Вірші / Ярмарок
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Ярмарок

PDFДрукe-mail

Веселий ярмарок химерний, —
Шумить, регоче, заграє.
Сюди й не хоче хто —заверне:
Купить чуже, продать своє.

Кричать півні, рохкочуть свині, —
На різний смак усяка твар.
Он — павичі казково-сині,
А хвіст! — Небачений товар.

Підпилий дід торгує свистом,
Швець — дірочками з підошов.
Поет продав усе геть чисто,
За новим зошитом пішов.

Ах, ярмарок дзвінкоголосий! —
Шумить, регоче, виграє.
Стоїть застарений філософ —
Думки розумні продає.

І покупця не точить сумнів,
Давно він знає назубок:
Приємно видатись розумним
В одежі із чужих думок.

Циганка-дівка базарує,
Веселі карти у руці.
Тут дурень дурістю торгує —
Велика черга покупців.

Йде дядько з цапом бородатим —
Продать… Та наче хто зарік.
А цап — не хоче продаватись,
Він дядька буцнув — і утік.

Ах, скільки сміху, шуму, глуму,
Хто — виграє, хто — програє.
Дідусь-годинникар між тлуму
Всивілу вічність продає.

Кому — часину, чи хвилину,
Кому — роки, бери — без меж.
А час — непроданий — все лине,
Чи втримаєш, чи доженеш?

Вирує ярмарок багатий…
І враз подумалось: коли б
Мій біль за безцінь хай —
продати,
Аби ж взяли, аби взяли…

Настануть про́зірні світання,
Безжурно попливе життя…
А біль відчув моє бажання, —
Заплакав гірко, як дитя.

І пригорнувся неуміло,
І до грудей мені припав,
І від плачу здригалось тіло,
І плач у куряву упав.

…А з ярмарку неспішно їхать…
Поля… Хмарини голубі…
І на руках у мене тихо
Моя дитина спить, мій біль…

Про щось шепоче нам дорога,
Нехай курна, зате пряма.
…І найріднішого за нього
У світі не було й нема.

1986


Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.