Мозолевський Борис - Материнське поле
Українська література / Мозолевський Борис / Вірші / Материнське поле
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Материнське поле

PDFДрукe-mail

МАТЕРИНСЬКЕ ПОЛЕ

Окрай війни на вранішній зорі,
Коли зітхали стомлені вокзали,
Косили жито наші матері
І сивим смутком снопики в’язали.

Хустки біліли їхні чепурні,
Немов на поле сіла зграя хмарок.
По штурпаках, по тій сухій стерні
Ми коні їм водили до жниварок.

Порепане від сліз і кушпели,
Кричало з-під хусток отих страждання.
Той чорний хрест, який вони несли,
Був першим нашим деревом пізнання…

Буяє світ в накрапах золотих.
А я і досі не збагну достоту,
Як ми змогли крізь муку ту зрости,
Душі не розгубивши ні на йоту.

Не мудрість із запилених полиць —
Нас вивело в митці гірке те поле.
Чого ж ти, серце, терпко так болиш,
Чого приспати згадку ту ніколи

Не можеш, як на вранішній зорі
В степу окрай фашистської навали
Косили долю наші матері
І пас за віщось в очі цілували.

1968


Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.