«Не раз ми ходили в дорогу...»

Не раз ми ходили в дорогу,
Не раз ми вертали до хати
І знову брели від порогу  —
Правдивої цілі шукати.
З борців насміхалася доля,
Зростала, проте, їх громада.
Добробут народний та воля  —
То наша найперша засада.
Борців не лякають пригоди:
Шлях, мочений кров’ю
та потом,

Нас виведе в панство свободи
Не нині, не завтра, так потім!
Аби не тікали ми труду,
Не падали легко з ударів,
Пригляньмось до нашого люду,
Як сум йому очі охмарив!
Знедолений ладом ворожим,
Він працею держить всі стани…
Ходім же, брати, та поможем
Порвати якшвидше кайдани!