Жіноча душа

Оюізмучено-недужий,
В туз я поник чолом…
Тихо-тихо ангел дружий
Огорнув мене крилом.

Мов та хмара на блакиті,
Чорна думонька злина…
Що ж ото за ангел в світі;
Що за зоря весняна?

Гасне зірка найясніша.
Ангел ангела втіша…
Та жіноча найніжніша,
Най чаруюча душа.