«Встав місяць-ріг. Жене хмарок, —…»

Встав місяць-ріг. Жене хмарок, —
Закрили сивим сріблість жовту:
Світло — тарілки черепок,
Котрого хтось в помиї бовтнув.
Над головою хмари скрізь —
Крилом розтерзаного птаха,
А захід — в крові ввесь, наскрізь,
Мов велет вбитий там зваливсь,
Крови калюжами розливсь,
Мов там поклали Ґоліята.

«Поезії» 1923—26.
«Нова Україна», ч. 11, 1923

Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Вірші, виключені автором з ранніх збірок.