Стус Василь - «Це небо, де блакить дзвінка...»
Українська література / Стус Василь / Вірші / «Це небо, де блакить дзвінка...»
В базі 4533 віршів 567 авторів.

«Це небо, де блакить дзвінка...»

PDFДрукe-mail

Це небо, де блакить дзвінка
Провалюється в соснах,
Блакить, що глибшає снігами сизуватими,
Іскрінням снігопаду голубого,
Це зеленаво-неприступне небо
Таке холодне, як кохані очі —
Ти їм даруєш усмішки уклінно,
Вони ж тебе байдуже проводжають.
Ти зупиняєшся і віриш — що мине
Лише єдина мить — і зразу серце,
Розкуте першим променем, всміхнеться
І обігріє стиглий лоб і очі.
Та небо бавиться заобрійними хмарами
І все земне не бачить, не сприйма.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.