Мудрість

Вночі з лицем
просвітлено-натхненним
Присіла Мудрість
край мого стола.
— Ти звала, — каже, —
ти колись за мене
Платила помилками —
я прийшла. —
А я кричу:
— Зажди, моє смеркання!
Ще мить.
Ще подих.
Ще один рядок!
Візьми назад
своє гірке всезнання.
Верни солодку пору
помилок.

1974

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.