«Коли моя рука, то тиха, то лукава…»

Коли моя рука, то тиха, то лукава,
В промінні сну торкнеться губ твоїх,
І попливе по шиї, і небавом,
З плеча на груди, із грудей до ніг…

Коли твоя рука, солодка, ніби слава,
Червонооким пальчиком майне
В лимонній тиші, і коли мене
У темну глибину повергне темна слада, —

У білій лодії тоді ми пливемо
На водах любощів між берегами ночі:
І голоси у гніздах ластівочі
Стихають тихо… Золоте кермо

Заснулої хмарини понад полем,
І спить рука в руці, і на щоці
Краплина щастя, виказана болем,
До ранку світиться…

1967

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.