Вінграновський Микола - «Де дихає Байкал, де не встига повітря…»
Українська література / Вінграновський Микола / Вірші / «Де дихає Байкал, де не встига повітря…»
В базі 4533 віршів 567 авторів.

«Де дихає Байкал, де не встига повітря…»

PDFДрукe-mail

Де дихає Байкал, де не встига повітря,
Де все з усюд — не хочу і не дам! —
За спинами ледащ, снобів’я і сопів’я —
Найближчий мій розмерзлоокий БАМ!

Тут океанні очі — море-морем.
Далеко йти — далеку даль нести.
Я знаю добре: не люблю я горем.
Не горем любимо. Наш поступ — з доброти.

На вічності, на вічній на мерзлоті
В туманно-фіолетовій імлі
Себе несем в турботі, в плоті, в поті,
І серце на небесному крилі.

У поколіннях гідночеснолицих,
У тому, що не хочу і не дам! —
Народ мій тут іще раз народився,
Мій молодо-цілинно-юно-БАМ.

1977


Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.