«В затінку чуда, в світлі надії…»

В затінку чуда, в світлі надії
так і живемо. Веснам радієм.
Рано встаємо — будні чи свята.
В сінях у нас завелись ластів’ята.

Після дощу багряніють черешні.
Рак з-під місточка виставив клешні.
Коник приспить нас, а півень розбудить
в світлі надії, в затінку чуда.

Сонях старенький смутно згорбатів.
Будем на осінь добрі й багаті.
Витопим грубку. Книги розкриєм.
В затінку чуда, в світлі надії.

1977

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.