Вечір

На землю вже тихий
Скрізь вечір лягає;
З високого неба
Вже місяць сіяє;
Затихла і пташка,
І людська розмова,
Мовчить, не шепоче
Зелена діброва.
І в мене на серці
Так тихо все стало,
Немовби те серце
Заснуло і спало…

1883.