Грінченко Борис - Дуб
Українська література / Грінченко Борис / Вірші / Дуб
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Дуб

PDFДрукe-mail

Ріс у зеленому лісі дуб велетенський високий;
Віти розкинувши пишно рясно-густі і широкі,
Гордо стояв між усіми, стиха шепочучи листом;
Кращий за всіх він здавався силою дужою й хистом;
На світі бурі ніякі зроду б його не, зламали,
Віти ж, простягшись, од вітру й інші дерева ховали.
А у землі плазувала сила гробацтва гидкого,
Нишком вони і потроху корінь під’їли у його…
От і пов’яли, посохли цівка й могутнії віти,
Листя пожовкле змогла вже буря й маленька оббити;
Пишне убрання розвіяв вітер по світу; зостались
Мертві гілки, де недавно шати зелені пишались…

1883.



Коментарі 

 
# Руслан 20.01.2014 17:51
Заебися стишок...Легко дался...Спасибо
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитувати
 

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.