«Мов краплі ті, хвилина по хвилині…»
Мов краплі ті, хвилина по хвилині
Спливає час між берегів доби…
Не обіцяй добро зробить людині,
А просто — якщо можеш, то зроби.
Ще буде все: прозорий день, і хуга,
І сірий дощ, і в пахощах сади…
Не обіцяй в біді згадати друга,
А просто другом будь йому завжди.
До серця прийдуть почуття незнані —
І в синю даль для двох проляже путь…
Не обіцяй буть вірним у коханні,
А покохай і просто вірним будь.
Та як на бій зовуть багряні стяги
Я тривоги клич народжує сурма, —
Вітчизна жде не просто слів присяги,
А жде бійця, що слів тих не злама.
1966
Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.