Коротич Віталій - Шевченко на засланні малює киргизьких дітей
Українська література / Коротич Віталій / Вірші / Шевченко на засланні малює киргизьких дітей
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Шевченко на засланні малює киргизьких дітей

PDFДрукe-mail

Їх давно заборонено — цього митця, що в солдатах,
І народ його,
що знемагає без волі та слів.
Що він може?
Жебрацтву тутешньому біль свій роздати,
Щоб той біль нетамований в мертвім піску перетлів?
Що він може?
В далекому світі шукати загину,
Проклинати піщану свою, несходиму тюрму,
І стояти плечима до сходу,
щоб рідна країна
Хоч миттєвим видінням зіниці торкнула йому?
Що він може,
Коли так далеко до дому й до бога.
І розпука паде, мов сльоза дощова, на лице?
Що він може?
Його переконують в тім, що — нічого,
І невтомно бажають, аби він повірив у це.
Ще Шевченко нічого не знає і знати не може:
На пекучім пустеллі стоять перед ним байгуші —
І не знає він слів
тих, якими у нашого Мужа
Просять мужності діти,
що муку лиш мають в душі.
Що він може?
Всевладний фельдфебель подивиться зизо,
І в уяві фельдфебельській солодко свиснуть різки.
Ще Шевченко запише в Журналі це слово — «киргизи»,
Заскрегоче воно, заболить,
незбагненне й різке.
А за словом тим — люди і трави, пустелі та гори,
І пісні незнайомі, і речень незнаних рої.
Ще Шевченко побачить
пророслу крізь погляди гордість
І зрадіє він так, наче вдома побачив її.
Скільки гордості треба народу, щоб став він собою?
Скільки душ неіржавих над душами, врослими в лій?
Скільки сили потрібно, аби — від безсилля до бою —
Перейти по історії та зберегтися у ній?
Що він може?
Усе!
Вірний долі, і думі, і слову,
Він торкає папір невагомо, ледь чутно, мов час.
І Шевченко «киргизи» в Журналі записує знову.
Та лишає собі його,
щоб полишити для нас.
Що він може?
Усе!
Від народу йдучи до народу,
Він, мов зерня зорі, проростає в імперську пітьму.
…Жовта сонячна куля
підводилась ясно зі сходу
І, йдучи на Вкраїну, дивилася в очі йому.

1966


Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.