Гори мої, гори

Гори мої, гори,
Зелений розмаю,
Хоч вже стільки літ минуло,
Я про вас гадаю.

Бачу кожну стежку,
Чую кожну річку,
Не одну я про вас, гори,
Передумав нічку.

Не одну я нічку
З собою балакав,
Коли б не цей сивий волос,
То, може б, і плакав.

Коли б не цей волос,
Горем побілілий,
Може б, до вас мої мислі
Пташкою летіли.

Пташкою летіли,
Хмарою упали,
Там, де наші серця райським
Квітом процвітали.

1919

Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «В Розтоках»