Лепкий Богдан - Вночі
Українська література / Лепкий Богдан / Вірші / Вночі
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Вночі

PDFДрукe-mail

Збудився я вночі —
Осіння ніч була.
Гукали десь сичі,
Стелилася імла.

Ні місяця, ні зір,
Мов океан кругом.
Лиш вітер, ніби звір,
Гукає над вікном:

Вставай, вставай, вставай!
Не час тепер на сон,
Мов рана — рідний край,
Мов зойк один і стон.

Завзялась вража хлань,
Щоб люд з землі змести,
Куди лиш не поглянь —
Хрести, хрести, хрести!

Біліє в полі кість,
І червониться кров,
І веселиться злість,
І сльози ллє любов.

Бездомний чоловік
Іде в незнаний світ.
А кілько там калік!
А кілько там сиріт!

День темний від димів,
Ніч ясна від луни —
А кілько вже тих днів
І ночей у огни!

Вставай, вставай, вставай!
Не час тепер на сон,
Мов рана — рідний край,
Мов зойк один і стон.


Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Поезії 1914—1920 років».

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.