Лепкий Богдан - Сніжок
Українська література / Лепкий Богдан / Вірші / Сніжок
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Сніжок

PDFДрукe-mail

Мов лебединий пух, паде
Дрібний сніжок спроквола.
Як збудишся — то вже буде́
Білесенько довкола.

Вже не доглянеш тих ровів,
Котрими смерть ходила
І чорну месть й червоний гнів
З собою скрізь водила.

І не спізнаш, де ворог впав,
А де товариш вірний,
Бо білий сніг їх вколисав
У сон тривкий, безмірний.

Чим хто з них жив, хто що любив,
За що боровся в бою,
Дух прощення навік прикрив
Пеленою сніжною.

*

Опрощення великий дух,
Любові дух й покори,
Мов непорочний снігу пух
Зрівняє доли й гори.

Вецлар, 15. III 1917


Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Поезії 1914—1920 років».

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.