«З-за хмари сонце спалалхне...»
З-за хмари сонце спалалхне,
І вітерець повіє.
І щось незнане й неземне
На обрії замріє.
Душа чутилива, мов струна,
На нього відгукнеться,
І в ній космічна таїна
Глибинно ворухнеться.
З-за хмари сонце спалалхне,
І вітерець повіє.
І щось незнане й неземне
На обрії замріє.
Душа чутилива, мов струна,
На нього відгукнеться,
І в ній космічна таїна
Глибинно ворухнеться.