«Пароплав за обрієм зникає...»
Пароплав за обрієм зникає,
Розтає в сліпучій далині.
І ніхто не відає, не знає,
Чи назад повернеться, чи ні.
Синій простір погляди вбирає,
Впевнені й спокійні моряки.
Тільки чайка квилить-кружеляє
І ревуть, аж стогнуть, маяки.