«Перецвітуть у липні картоплі...»

Перецвітуть у липні картоплі,
Відгупають антонівки у серпні.
І защемить, засвітиться у серці
Осіння тиша і печаль землі.

І трудно буде вірити у те,
Що там, далеко, десь поза снігами,
Нова весна з квітучими лугами
І червінькове літо золоте.

Що в зміні змін все лишиться як є,
І білий цвіт розквітне і зів’яне,
І сад бруньки у травні розів’є
Опісля того, як тебе не стане.