Вітер

Зелений вітер бродить у ярузі,
Зелений вітер бешкетує в лузі,
Зелений вітер котиться степами
І гонить білі хмари небесами.

Зелений вітер молодий, ще й дуже,
Зелений вітер — все йому байдуже:
Чи напинати, чи трощить вітрила,
Зелений вітер — непокірна сила.

Ой, непокірна, горда і невтримна,
Куди ж несе жага його поривна?
Зелений вітер сам того не знає,
Він тільки волі й простору жадає.

А як покинуть і снага, і сила,
З одчаю він складе гримучі крила
І розіб’ється о гранітні скелі
Чи задихнеться у німій пустелі.

Життя прожито — друзів не нажито,
Здригнеться сивий обрій сумовито,
Ніхто не знає, і не буде знати,
Як важко вітру в самоті вмирати.