«Щоб не бути самотнім, вогонь розведу...»
Щоб не бути самотнім, вогонь розведу,
Оберу собі місце в долині чи лузі,
Упаду в мураву і зорю молоду
Відшукаю очима на синьому прузі.
Од багаття повіє гіркавим теплом,
Озоветься з долини налякана птиця,
І далека зоря крізь космічний огром
Усміхнеться мені, як до брата сестриця.
Щоб не бути самотнім, вогонь розведу…