Аполлон і Дафна

З «Античних мотивів»

«Постій, постій!» А Дафна утіка…
Уже і так втомилась, бистрогонна,
А тут іще — криштальна перепона —
Назустріч їй метнулася ріка…

І удалась до матері донька:
«О, захисти від брану Аполлона!
Єдина ти у мене оборона…»
І вчула це Латона недрімка.

У дивний стром обернутая чудом,
Красуня в синь плеснула ізумрудом…
Спинився бог, що нісся, мов кентавр…

«Верни себе! Люблю тебе над міру!"
І нахилив пишноту свою лавр:
"Нарви собі на кучері і ліру».

Прага, 1930

Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «STEFANOS I».