«Можливо, лиш вона, та туга невсипуща…»

Можливо, лиш вона, та туга невсипуща
Невідомо за ким, невідомо за чим, —
Єдине, що горить у наших нетрях-пущах
Вогнем високим і ясним.

Прага, 1937

Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Збірка «STEFANOS II».