«Заблудилось ягнятко в степах…»

Заблудилось ягнятко в степах,
Не гляділось, дурненьке, отари.
Біга, мекає, — взяв його страх,
Боляче своїм києм ударив.

Загубилось у буйній траві,
Кличе маму, викликує, мека,
А вже мама у теплім хліві,
А вже мама далеко-далеко,

Не почує, хоч як її клич…
Допалав десь на заході палац.
Степ темніє. Спускається ніч,
Біла базя саменька, як палець.

По-нічному зідхнули хмарки,
Захиталися трави злегенька.
Степ великий, широкий такий,
Біла базя маленька, маленька…

«Нова Україна», ч. 1—2, 1923.
«Поезії» 1923—26

Текст наводиться за збірником «Олекса Стефанович. Зібрані твори». Вірші, виключені автором з ранніх збірок.