Огонь

огонь проходить поповзом по жовтім полю
огонь скубе траву вчорашню й завтрішню
щоранку лиже жито росами просякле
бджола розносить мимоволі полум’я по лісу
що вужчає в припливі папороті та мохів
нас застає вогонь наївних серед щастя
і виїдає пристрасть виїдає цноту ефемерну
коли вогонь летить  — невловний птах
що із пасток вихоплюється неодмінно :
над нами  — шум крила й в мілкій долоні  — сажа літа.

Збірка «Комашиний вимір».