«Весна іде, радіє все усюди...»
Весна іде, радіє все усюди —
І темний ліс, і пташечка, і люди.
В серцях у всіх надії молоді,
Всім почали вільніше дихать груди,
Мов ожили обличчя всі бліді,
І сяють очі:
В їх день ясний після страшної ночі.
Весна іде… Чого мені радіти?
Життя свого я не почну, як діти,
Всміхаючись красі дочасній сій,
Бо знаю я, що значить бути, жити,
Не тямлячи, без світу, без надій —
І гаснуть очі:
В їх темрява після страшної ночі.