На хуторі Заріччя

Долівка вистелена зіллям,
Дубові стіни, рушники.
У вікнах клен полоще гілля,
І сосни стукають в шибки.

Вночі круг хати ходять лосі,
Шугають сови, кажани,
І хтось в тумані чеше коси,
І виють звірі з гущини.

Уранці — роси-самоцвіти,
М’яка мелодія струмка,
І слід тягучий лісника,
І в ньому сходять квіти.