Бабовал Роман - Вірші
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Всі твори
Українська література
/
Бабовал Роман
/ Вірші
В базі
4533
віршів
567
авторів.
Вірші
«повертаючися з лісу, де...»
«розгадують...»
«крізь нас проходить дерево ...»
«найперше — лускіт блискавиці...»
«міста — асфальтом оперезані...»
«відлетіло птаство, осінь...»
«дівчата за плечима дзеркала...»
«коли повернешся, напевно я...»
«коли повернешся, не буде вже...»
«опівночі складаю тимчасові...»
«чигає за дверми година...»
«по книжках замешкали...»
«двері тріскають : то вечір...»
«блискавицями — розорана...»
«між сном і памороччю...»
«ріка зашморгнула моє село...»
«гукнути в порожню дупла...»
«комахи золотом обкули сонце...»
«я вивчив імена твоїх коней напам’ять...»
«вітер видуває павутиння срібла...»
«вистачить прислухатись до твого...»
«памороч птахів на паперовім небі...»
«прийшли до столу друзі...»
«мої коханки — безіменні...»
«прориваються дощі сивіші в царство...»
«ми зустріли новий рік з поснулими...»
«після століття тишини на краю...»
«коли ми вижиємо суворі зими...»
«як перероджуються дерева в...»
«в годину коли найкращі...»
«перенеслися білі журавлі...»
«заграймо в загадки поки ще пастки нас...»
З останнього інвентаря
«під в’ялим листям родяться надії міста і щоразу довші...»
«дощі споруджують тривкі мости над пропастями неба...»
«щодень...»
«в жоржинах...»
«межи двома міражами для нас готує море...»
«у моря — гадки розтяглі мов зелені гади...»
«для тебе...»
«на морі : кораблі казкові мов широкі рани...»
«пошліте голубів по запах літа...»
«між двома кольорами моря — спочиваєш...»
«згоряють острови...»
«у міст моїх великі очі наче у драконів...»
«Усмішка ця моя — звичайний міст закинений між двома снами...»
«розплутаймо сонце...»
«день...»
Ріст
Про контрасти
Крізь віддих кадила
Без спогадів
Нерон
Колізей
Смерть поета
Країна поетів
«щоночі дотиками ми себе...»
«в саду розмножились берези нерухомі...»
«жорстокий — вимір цей в якім нам виживати...»
«а завтра заборонять нам той перехід...»
«півень тричі вже запіяв...»
«нас вчора хтось оповістив що ми умерли...»
«на кожного з нас завтра жде розп’яття...»
«спросоння пані я торкнувся ваших перс...»
«хто нишком виссав залишкове світло з ока...»
«після похмілля ми відгадуєм себе...»
«в годиннику нема вже місця для нікого...»
«чи час забути вас ? і прадідів країни...»
«ніхто не пам’ятає нині мого прізвища...»
«давно вже вина випиті (в саду ще яблуня...»
«старі дерева — справжні власники лісів...»
«грімка ріка текла і раптом витекла...»
«я кожного забув — від тебе до...»
«крутий — шлях що веде тебе й мене до нас...»
«все що було тоді записане про тебе...»
«з вершин гори зійшов пророк — цілком постарілий...»
«щоранку просимо лиш те що не існує...»
«ніхто не сумнівається що ми були...»
«мов на тонкій прозорій нитці...»
«як згадуємо спомини...»
«тому що світ цей — твій...»
«на лезі ночі продаєш себе...»
«за дзеркалом — в’юнкий шлях що веде...»
«ми згадуєм себе забутих...»
«гуляє бур’яном по пам’яті...»
«запеклих ворогів своїх згубив...»
«безбарвне — небо : дощ змив літо...»
«клітини механічно множаться...»
«турбується в політті птах останній...»
«де та позичена комусь душа...»
«обіцяне сьогодні...»
«в жінок яких приваблюю...»
«на чолі — терниста авреоля...»
«в кожнім дзеркалі я причаївся...»
«все — недочуте бо...»
«без птаха небо — замілке...»
«ковзький — між нами шлях...»
«ніщо нікому зранку не сказавши...»
«де ми ? — одна лише комаха пам’ятає...»
«кого ж ви пані нині розглядаєте так пильно...»
«
Початок
Попередня
1
2
3
4
5
6
7
Наступна
Кінець
»
Сторінка 2 з 7
Виправляч
Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть
Alt+Enter
і відправте нам повідомлення.
Останні додавання
У кращих традиціях літературної клясики: осмислення трагедії України за комуністичного режиму («Енеїда модерна» Леоніда Полтави)
Леонід Полтава – людина, патріот, письменник
Леонід Полтава та його поема «Обжинки»
Про Леоніда Полтаву (бібліографія)
Юрій
Архангел
Довбуш
Гонта
Гетьман
Верховина
Користувачі найбільш цікавляться
Зів'яле листя (збірка поєзій)
З вершин і низин (збірка поєзій)
Сікстинська Мадонна
Легенда про вічне життя
Мій Ізмарагд (збірка поєзій)
«Чого являєшся мені...»
«Не знаю, що мене до тебе тягне...»
«Твої очі, як те море...»
«Тричі мені являлася любов»
«Розвивайся ти, високий дубе»