Бабовал Роман - Вірші
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Всі твори
Українська література
/
Бабовал Роман
/ Вірші
В базі
4533
віршів
567
авторів.
Вірші
«я буду вірити що ти існуєш...»
«поля затихли глухо навкруги...»
«час вужчає щокрок...»
«тривожна — нескінченна подорож до себе...»
«тут дехто каже що...»
«тут спить вода незаймана...»
Чи 1933?
«а наша хата буде біла...»
«хто на сторожі тут стоїть...»
«так непомітно й все проходить...»
«та все ж мені отут ніяк...»
«а під кінець...»
«щоразу раннім ранком горобці...»
«в коловороті загадок що без розгадок...»
«тут небезпечно виглядати завтрішнє...»
«чигає час гуде у кожного...»
«чи знов спросоння наче сп’яна...»
«а на папері — ніби стежка звивиста...»
«вино лишає по столах розкішних...»
«пишу любовний лист...»
«так ненароком трусонути б совістю...»
«далеко поза містом...»
«коли цикада й безіменний птах...»
«відклавши спрагу нас...»
Стислий триптих
«допоки перворідне яблуко...»
«в тісній душі — перетинка прозора...»
«немов на гострім лезі пам’яті...»
«позагинав...»
«кімната на границі дня і ночі...»
Сон величі
Овочевий вимір
Замість казки
Чужинець
«хто розплете його складні казки...»
«раненько — дзвін конвалій...»
«ми роздаєм бродягам самі п’ятаки...»
«я повернуся конче повернуся між...»
«завісу жита вранці відхиливши...»
«до хати підійшов...»
«щовечора сова накреслює...»
«коли останнє сонце догорить...»
«в комиш закралися налякані бабки...»
«переорало літо твою цноту...»
«самітній черв у чарівному яблуку...»
«коли...»
«прислухайся...»
«а восени вода — твоя всесильність...»
«востаннє в карти розігравши синь своїх очей...»
«росте щораз густіший ліс між нами...»
«увосени поламані стежки тебе...»
«проходять нишком конокради по росі...»
«тут вже хтось відспівав одвічні кращі теми...»
«до райдуги так обрій павуки...»
«мене позвали ворони у дивний світ...»
«в долоні — сизий яструб що заснув...»
«а папороть сховала...»
«мені вже час іти...»
«між нами висить коливаючись...»
«оббризкала іржею осінь місто де хрустять...»
«стрілки годинника...»
«однісінька береза розтяла надвоє срібний ліс...»
«з розколеного яблука...»
«коли родилися — не пам’ятаємо...»
«ти кажеш : бджоли обкрадають осінь...»
«а ти з пташиних щебетів...»
«собі зачаття я не знаю і...»
«крізь пальці я просіяв дощ...»
«між двома припливами готує...»
«забуті книги мудреців...»
«з останніх островів...»
«коли зненацька передчасна сивина зими...»
«зміїно в’ється під згорілим дереном...»
«перша пташка...»
«за островами ніжний спів сирен снується...»
«на камені лежиш...»
«на роздоріжжі заболочена...»
«ми сидимо між плесом дзеркала й собою...»
«на знак беззастережного довір’я...»
«дзижчить...»
«від острова до острова...»
«чужинець безпорадний...»
«коли дзвін вибиває пізню осінь ми...»
«ми — каторжники мимовільні...»
«як усміхнутися...»
«увосени...»
«трикутник літа серед спеки...»
«маяк окатий невсипущо стереже...»
«у лопотанні розшматованих вітрил...»
«довкола простяглась безкрайньою...»
«між островами розтяглася відстань виріїв...»
«десь полягли брати мої...»
«я народився несподіваний увосени...»
«докорами покорченим...»
«підводні ріки точать острови...»
«це море має спогади...»
«увечері...»
«триреми привезли сьогодні золото...»
«від осени горять вже трави...»
«тим часом вірогідним свідком на...»
«
Початок
Попередня
1
2
3
4
5
6
7
Наступна
Кінець
»
Сторінка 4 з 7
Виправляч
Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть
Alt+Enter
і відправте нам повідомлення.
Останні додавання
У кращих традиціях літературної клясики: осмислення трагедії України за комуністичного режиму («Енеїда модерна» Леоніда Полтави)
Леонід Полтава – людина, патріот, письменник
Леонід Полтава та його поема «Обжинки»
Про Леоніда Полтаву (бібліографія)
Юрій
Архангел
Довбуш
Гонта
Гетьман
Верховина
Користувачі найбільш цікавляться
Зів'яле листя (збірка поєзій)
З вершин і низин (збірка поєзій)
Сікстинська Мадонна
Легенда про вічне життя
Мій Ізмарагд (збірка поєзій)
«Чого являєшся мені...»
«Не знаю, що мене до тебе тягне...»
«Твої очі, як те море...»
«Тричі мені являлася любов»
«Розвивайся ти, високий дубе»