Богдан Лепкий. Поезії (1990)
Основою цього видання послужила книга: Богдан Лепкий. Писання. Т. І. Вірші. — Київ — Ляйпціг, 1922. У ній зібрані поетичні твори, написані протягом двадцяти п’яти років літературної творчості письменника. До «Писань» увійшли поезії із збірок «Стрічки» (1901), «Листки падуть» (1902), «Осінь» (1902), «На чужині» (1904), «Над рікою», «З глибин душі» (1905), «Поезіє, розрадо одинока» (1908), «З-над моря» (1913), «Вибір віршів» (1921). Окремі твори і навіть цикли переходили із збірки у збірку, тому впорядковувати це видання за збірками неможливо. Як зазначав автор у післямові до «Писань», він розташовував вірші не за хронологічним принципом, а за циклами, які об’єднують основні мотиви. Виходячи з цієї авторської засади, в деяких випадках до циклу, вміщеного в «Писаннях», упорядник «підключив» твори, написані пізніше й опубліковані в періодиці.
Б. Лепкий постійно прагнув до систематизації своїх поетичних творів. Вперше він здійснив таку систематизацію, укладаючи книгу «З глибин душі», в якій вірші з попередніх збірок об’єднані в цикли («в’язанки») за мотивами. Цей принцип він зберіг в основному в «Писаннях», доповнивши книгу новими циклами — «Іпіегтегго», «На маргінесах», «1914—1920», а попередні цикли — новими творами. Книгу «Писання. Т. 1» можна вважати виявом останньої волі автора і щодо тексту. Хоч він і застерігав, що не хоче перешліфовувати своїх віршів і воліє залишити їх такими, якими вийшли з-під його пера, все ж у багатьох випадках змінював не тільки правопис (замість «глубин» пише «глибин», замість «кож-дий» — «кожний», замість «отеє» — «це» тощо), а й шліфує стиль. Збережене також датування, де воно зазначене автором. Оскільки в назвах окремих творів та циклів трапляються розбіжності, подаємо назви за книгою «Писання. Т. І».
З творів, які не ввійшли до «Писань», вміщуємо такі: «Ні! Я не лізу на котурни», «Перший бал», цикл «Стара пісня», збірку «Для ідеї» та цикл «Миколі Лисенкові».
Після виходу «Писань» окремим виданням з’явилася тільки одна поетична збірка Б. Лепкого — «Сльота», яка вийшла у Львові в 1926 р. Вміщуємо її, а також низку творів, які публікувалися в газетах, журналах та збірниках 20—30-х років.
Завдання упорядника ускладнювалося тим, що він не мав у своєму розпорядженні архіву письменника (він знаходиться, очевидно, в Кракові, де Б. Лепкий прожив більшу частину свого творчого життя), а також тим, що частина видань, де публікувалися його твори, важкодоступна.
У цих примітках максимально використано «Пояснення» самого автора до книги «Писання. Т. І», (с. 383—397), які розкривають творчу історію, джерела багатьох окремих творів та циклів і можуть викликати інтерес читачів. Тексти творів подаємо за сучасним правописом із максимальним збереженням особливостей мови автора.
До пісні
Цикл складають вірші, вміщені в кількох ранніх збірках, зокрема «Стрічки» та «Листки падуть». У книзі «З глибин душі» здійснено систематизацію творів цієї тематики. Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».
Над рікою
Цикл уперше з’явився в альманасі «За красою» (1905) і ввійшов до однойменної збірки (1905). Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».
- «Одинокий сиджу над рікою…»
- «Над полем зимний вітер віє…»
- «З кадильниць срібний дим снується…»
- «Весна до нас рік-річно повертає…»
- «Цить! То не хвиля шумить…»
- «День йде по ночі, а осінь по літі…»
- «Намалюй мені, друже, картину…»
- «Вечірній дзвін, вечірній дзвін…»
- «Світів бездонні океани…»
В Розтоках
Цикл написаний на основі вражень від поїздок у гори. Розтоки — село в Карпатах над Черемошем. Б. Лепкий пише з цього приводу: «Туди приїхав я перший раз 1894 року літом. Між Кутами і Тюдевом висока скеля над Черемошем — Сокільське, яке так любив Федькович. Сокільське зробило на мене таке сильне враження, як жодна гора в світі… До Розтік навідувався я з тої пори кожного року хоч на короткий час, і вони так і осталися в моїй уяві як якась зачарована країна краси». Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».
- Наші гори
- Ніч над Черемошем
- Полуднє в горах
- До Черемоша
- На лодці
- Гірський став
- Ялиця
- Лови
- Така чудова нічка
- Хрест на кручі
- До одинокої ялиці
- Як шумно хвиля грає
- На небі сонце гасне
- І ми пішли
- Порадь мені
- На склоні гір
- Бувайте здорові!
- Гори мої, гори
Осінь
Б. Лепкий стверджує, що цикл створений в основному восени 1901 р. у Кракові. Згодом до нього були долучені «Глуха і зимна осінь», «Мій шлях» та «Листки падуть», написані пізніше. З приводу знаменитих «Журавлів», зокрема, сказано, що вірш був написаний у Кракові восени 1910 р. «Я вертав з театру, з драми Виспянського „Noc listopadova“, під ногами шелестіло пожовкле листя, а над головою лунали крики відлітаючих журавлів. Вірш склався немов сам із себе, без мойого відома й праці. До його підібрав музику мій брат Лев Лепкий… До вірша „Глибоким тихим вснуло сном“ („Гостина“) підібрав музику Василь Барвінський… а до „Finale“ пок(ійний) Денис Січинський…» Вірші з циклу публікуються за книгою «Писання. Т. 1».
- Останній птах в вирій летить
- Відчинилися небесні шлюзи
- В’януть квіти
- Минуло літо
- Глуха і зимна осінь
- Листками вітер котить
- Осіння ніч на селі
- Гостина
- Не люблю осінньої ночі!
- Гість
- Спогад
- Журавлі
- Коли в саді
- Мій шлях
- Листки падуть
- Бачиш?
- Цить!
- Так тихо довкола
- Осінній сірий день
- Прийдуть задушні дні
- Густа імла
- Сонце гасне
- Покрита травою
- Перший сніг
- Finale
Із записної книжки
Вірші написані в основному під час праці письменника в таборі українських військовополонених у Вецлярі в 1916—1920 рр. Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».
- Мій спів
- Чогось очі
- Картинка
- Віз життя (За Пушкіним)
- Я вас жалую
- З Пушкіна («Я пережив свої бажання»)
- Я знаю
- Жаль
- Не раз обгорнуть безталанну душу
- Великий бачу тихий сад
- Скільки разів
- Дивний сум
- В городі духа
- Ходить вітер очеретом
- Перший бал
- Люблю я тиху ніч
- Зимою
- Життя буденне
- Згадки з дитячих ранніх літ
- На Новий рік
- Буря
- Тішся
- Неділя. Вечір
- Під вечір
- Не відбирайте надії
- О, стріхи мої низькі
- Як ранком на весну
- Весна
- Серед ночі
- Стара дитина
- Скільки снів!
- Терцина
- До рідного краю
- Цить, серце!
Весною
Цикл склали поезії, написані Б. Лепким протягом тривалого часу і вміщені в попередніх збірках. Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».
- «Все, що тільки я чув…»
- Сині очі
- Ти ідеш
- Соловію малий
- Молоді літа
- Чи тямиш?
- В очах твоїх я небо бачу
- Не пригадуй мені тої хвилі!
- Забути — але як?
- Не проклинай мене!
- Зелений Зелемінь
- «Забудь! Покинь! Іди і не вертайся…»
- «Ані слова! Ні одного слова!»
- Куди не ступлю
- Буває, в вечірню годину
- Часом на проході в городі
- Час рікою пливе
- Буває
- Коли б!
- Сталося
- І я мав свій рожевий сон
- Помежи нами
- Не знаю, де вона
- З Тетмайєра
- Ми йшли з собою
- Забула ти
- Коли ти, мила
- Розвіялися сни мої рожеві
- Вечірня пісня
- Де ж ти?
- Рожевий квіте
- Снишся мені
Стара пісня
Цикл поезій, опублікованих у збірці «Над рікою» «Львів», 1905). Вірші з цього циклу подаємо за даною збіркою.
- «По дорозі стрілою мчать коні…»
- «— Добрий вечір, паніматко!…»
- «Не рад би я, дитино, сидіти…»
- «Іди, доню, — каже мати…»
- «„Іди, доню!“ — слова оті…»
- «Калино-малино, чом листячко клониш…»
- «А як день той прийде…»
- «Паде зів’яле листячко…»
- «Яке пониження страшне…»
- «До милої мені близько…»
- «Шовкова хустка, шовкова…»
- «Не залунає вже в ушах моїх…»
- «Крик і гамір, як на ярмарку в місті…»
- «А молода бліда, бліда…»
- «Розливайтеся, солодкі вина…»
- «Я виджу ї. Весела, говірлива…»
- «Повсихали сині квіти…»
На позиченій скрипці
В циклі зібрано твори, написані за фольклорними мотивами або й просто переробки народних пісень («Як була би я зозуля», «Ой заржи, заржи, сивий кониченьку»). Б. Лепкий писав з приводу віршів цього циклу: «На тому місці не можу не згадати сліпого на одне око музиканта із Поручина, котрий чудово грав на скрипці. Це був великий, хоч невчений митець. Не можу не згадати Соловейкової Каськи в Жукові, що так гарно співала народних пісень, і Тодоски (прізвища не тямлю) з Доброкута, що сама складала співанки. Згадую також моїх тіток Глібовицьких, які скоро й вірно переймали пісні з уст народу, мов який фонограф. А записав їх був кількасот і цілий збірник передав пок(ійному) О. Нижанківському. (Дещо записав від мене Ф. Колесса). Всім їм та ще нашій найбільшій співачці С. Крушельницькій завдячую ті ні з чим не порівняні враження, які дала мені наша народна пісня.
„На позиченій скрипці“ — це тільки слабий відгук сильних вражень — я грав лиш на позиченім інструменті».
У змісті книги «Писання Т. І» цикл помилково названо «На Семеновій скрипці»: можливо, автор вагався в його назві. Вірші з циклу подаємо за «Писанням».
- Там у лісі
- Ой вийду я
- Як була би я зозуля
- Не рости, берізко
- Ой заржи, заржи
- Вчора квітка, а нині
- Та хто ж тую доріженьку?
- Ой зацвіла синя квітка
- Нема ріки
- Ой зриваю
- Здорова, мила!
- Замерзає річка
З-над моря
В основу віршів циклу лягли враження від поїздки по Адріатичному морю влітку 1911 року. «Більшість віршів циклу написана в Абатії, в одній з кімнат готелю „Рояль“ на першому поверсі, якої вікна виходили прямо на море». (Прим, автора).
- Задивився я на море
- Чи може що кращого бути?
- Лодко на голубих хвилях
- Незглибиме синє море
- Місячна ніч
- Моє горе
- Тільки звуки
- Біла чайко
- Перед бурею
- Яка чудова ніч!
- Океан і дівчина
- Понад хвилі
- Рококо
- Чого ж те море
- Хоч…
Intermezzo
«Більшість віршів цієї низки постала у Вецларі у вільні хвилини від таборової праці. Звідси й назва „Intermezzo“. (Прим, автора).
Intermezzo — від лат. «intermedius» — «проміжний», «середній»; перерва між основним заняттям; п’єса, яка займає проміжне становище між основними частинами твору в музиці.
Твори з цього циклу подаються за книгою «Писання. Т. І». Вірші «Не прошу любові, ані ласки», «І настануть ночі сині веснянії», «Минулося… Зітхаєш, милий друже», «Лови життя! Воно не жде на тебе» уже пізніше з’явилися на сторінках журналу «Світ» (Львів, 1926, № 17—18) під спільною назвою «Intermezzo». За своїми настроями вони близькі до попередніх творів цього циклу, тому ми вважали доцільним об’єднати їх.
- I. «Коли умру і в тихім гробі ляжу…»
- II. «Неси в душі свою найкращу думу…»
- III. «Подруго моя мила…»
- IV. «Невже піду я сам на сам…»
- V. «Отеє моя трагедія…»
- VI. «Життя — борба…»
- VII. «Життя — як той потік…»
- VIII. «Від зла тікай…»
- IX. «Товаришу! Люби життя…»
- X. «Щастя — дитина мала…»
- XI. «Розійшлися дві дороги в полі…»
- XII. «Усе, що злого було поміж нами…»
- XIII. «Самотня хмарка сива…»
- XIV. «Цвітуть квітки, шумить трава…»
- XV. «Гадали ми: зустрінемся…»
- XVI. «Зелений дуб стоїть посеред поля…»
- XVII. «Сховай в душі глибоко, ген на споді…»
- XVIII. «Якась блудна зірниця…»
- XIX. «Піди в город і білі хризантеми…»
- XX. «Прийди до мене. Не жахайсь спокою…»
- XXI. «Шелести осінні, шепоти розвійні…»
- XXII. «Немов з віночка відорвався…»
- XXIII. «Зів’яне кожний вінок…»
- XXIV. «Снуйся, снуйся, нитко павутини…»
- «Не прошу любові ані ласки…»
- «І настануть ночі сині, веснянії…»
- «Минулося… Зітхаєш, милий друже…»
- «Лови життя! Воно не жде на тебе…»
На маргінесах
Як зазначав сам автор, поезії цього циклу являють собою мовби записи на полях (маргінесах) дослідження історика В. Липинського про київського полковника М. Кричевського, сподвижника Б. Хмельницького, що служив у польському війську, перейшов на бік повсталого народу, а, потрапивши в полон, у 1649 р. заподіяв собі смерть. В. Липинський (1882—1931) — український історик польського походження, пропагував серед спольщеної шляхти на Україні повернення до українства. Вплив ідей В. Липинського помітний на повістях Б. Лепкого «Під тихий вечір» та «Крутіж».
Село
Цикл присвячений пам’яті батька. Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».
- Ідилія
- «З дзвіниці сумно дзвонять дзвони…»
- Сонет («Ліси дрімучі, тихі, сумовиті…»)
- У жнива («Хвилює нива, як вода…»)
- «Там в долині, при битій дорозі…»
- «На дорозі сидить смуток сірий…»
- «Ой посіяв (3 Конопницької)…»
- «Колисанка (3 Конопницької)…»
- Піду я в чисте поле
- Ой коли б ти…
- «Я так виджу, як нині, ту хату…»
- «Чоло біле при чорній одежі…»
- «О, як легко я нині читаю…»
- Я не дивлюся на село
- Василеві Стефаникові
Під вечір
Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».
- Як сонце згасне
- Острів смерті (До образу Бекліна)
- Сповідь землі
- Доля
- Промінь
- Мої пісні
- Далекий я вам
Для ідеї
Збірка поезій, присвячена сторіччю від дня народження видатного українського поета, учасника «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича (1811—1843). Вийшла в 1911 р. у Львові. Вірші подаємо за цим виданням.
- Мрія
- Нарада
- «Русалка Дністрова…»
- На суді
- Тільки сто
- Над все дорожчий для ідеї труд
- Ви бачили вірла?
- Наука
- Лист від Устияновича
- Сповнилося
- Плач рідної мови
- Весна народів
- В 50 літ
Шевченко
Б. Лепкий, за власним визнанням, мав намір створити віршовані життєписи визначних історичних та культурних діячів України. Вдалося йому написати тільки про М. Шашкевича та Т. Шевченка. Тут подана частина поезій про Кобзаря. Публікуємо за книгою «Писання. Т. І». Вірш «Благословенна най буде година» подається за публікацією в газеті «Краківські вісті» (1940, 10 березня).
- В кріпості
- Помер поет
- В Тарасові роковини:
- «Покинь на хвилю торг життя а духа…»
- «Я примір вам даю. Мене судьба так била…»
- «Я примір вам даю. З нужденної хатини…»
- «Благословенна най буде година…»
Велетам
- Миколі Лисенкові
- «Відозвіться, ниви сонні…»
- «Іде в осінню ніч…»
- «Минеться ніч, розвієсь тьма…»
- Іван Франко
- Павлові Грабові
- Чупринці
- Крушельницькій
Поезії 1914—1920 років
Цикл об’єднує вірші Б. Лепкого, написані в роки першої світової війни, під свіжим враженням побаченого й пережитого. Подаєм за книгою «Писання. Т. І».
- «Спочинь, серце, на хвилину…»
- Що то за грім?
- Пожовкло листя
- Хтось мене кличе
- Гаркнули бубни
- На долині дим і порох
- Де єсть твій дім?
- І в мене був свій рідний край
- Карпати
- Осінь 1915-го
- Задушні дні 1915-го
- Ой колосися, ниво, колосися
- Весна 1915-го
- Вночі
- Де ж ви?
- Щоднини ми чекаємо
- Де не станеш
- Возьми мене
- Сніжок
- Ніч як день
- Блиск, гук, півнеба запалало
- Вороне чорний!
- Ударте в дзвін
- В тисячний день війни
- «Надлетіла хуртовина…»
- «Дзвонів нема? Най дзвонять серця в грудях…»
Буря (Фрагменти з поеми)
Під такою назвою Б. Лепкий написав велику поему. При пересиланні до Америки була загублена. Розділи, які збереглися, публіковані в книзі «Писання. Т. І», звідки передруковуємо деякі фрагменти.
Ноктюрн
Як зазначає Б. Лепкий у примітках до «Писань», «зав’язком образу мартирології українського народу став сон: дванадцять дітей-сиріт. Через аналогію насунулися мені образи дванадцятьох їздців і другі&кaquo;. Подаємо за текстом книги «Писання. Т. І»
На чужині
Вірші цього циклу подаються за книгами: «З глибин душі» («Розривалося серце моє», «Небо синє, велике, високе», «То-сь ми далеко, рідний краю», «Ой біда мені», «Не питайте мене») та «Писання. Т. І» (решта).
- На чужині
- Цить!
- Я учивсь
- «Розривалося серце моє…»
- «Небо синє, велике, високе…»
- «Тямлю, як на свята великодні…»
- «То-сь ми далеко, рідний краю…»
- «Ой біда мені…»
- «Не питайте мене…»
Ти знов ідеш до мене
Чую. Подаємо за книгою «Писання. Т. І».
- «Ти знов ідеш до мене…»
- Після бурі
- Сон
- Наш Міньйон
- Криниця кохання
- «А там, в городі, соловії…»
- «При чому я?»
- «Зіходить сонце…»
- «Зірвалася…»
- «Чи любиш її?»
- «А сонце сходить і заходить…»
Сльота
Вірші публікуються за збіркою «Сльота» (Львів. 1926).
- «Закурились зелені ліси…»
- «Обсіли небо хмари сірі…»
- «Закурилися ліси…»
- «Від дуба до дуба, від бука до бука…»
- «І притулилася до смереки…»
- «Шукає око і ніде…»
- «Падуть дощі, і позіхає ліс…»
- «Почула стріл і, щоб не було лиха…»
- «І знову ніч, і знову день…»
- «На узліссю хатина…»
- «Заховався в сивій хмарі…»
- «Ой скажи, чому ті доріженьки…»
- «Дощі, сльота…»
- «Невже ж не було в нас весни…»
- «Прогуділа гірська туча…»
- «Минулася весна рясна…»
- «Ну що ж!.. Пройшли гарячі дні…»
- «Кругом спокій. В селі поснули люди…»
- «В глухім ярі, у дідьчому проваллі…»
- «Закуталась веретою старою…»
- «Чого ти, чого, до біса…»
- «Хто, дивлячись, як крутяться ліси…»
Поезії 20—40 років
Поетичні твори Б. Лепкого, вміщені тут, взяті з періодичних видань цих років, за текстами яких передруковуються.
- Калнишевський у неволі
- Недомовленеє слово
- Хоч кряче гайворон
- Жий і вір!
- Весною
- Не трать надії
- «Вишневий сад»
- Вона там є
- В жнива («Прижмурю очі… Море нив…»)
- Осінь (3 циклу)
- Зимі на прощання
- Сивий час
- З моїх вікон
- На гагілці
- В жнива («Коса покоси косить…»)
- «Пригадалася осінь торішня…»
- З осінніх думок
- Зимою
- Де ж коні?
- Вечір
- Вдалечині
- Дарма
- Не доторкаймо ран
- Тиха ніч
- Рік
- Недомовлені речі
- На Голгофу
- «Ви молоді, не вам цей спів…»
- «Поганий день. То дощ, то сніг…»
- «Забудьте торг життя на мить…»
- «Неначе в ранній опалевій млі…»
- На Новий рік