Лепкий Богдан - Богдан Лепкий. Поезії (1990)
Українська література / Лепкий Богдан / Збірки та книжки / Богдан Лепкий. Поезії (1990)
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Богдан Лепкий. Поезії (1990)

PDFДрукe-mail

Головна статті
Богдан Лепкий. Поезії (1990)
До пісні — Над рікою
В Розтоках — Осінь
Із записної книжки
Весною
Стара пісня — На позиченій скрипці
З-над моря — Intermezzo
На Маргінесах — Село
Під вечір — Для ідеї — Шевченко
Велетам — Поезії 1914—1920 років — Буря
Ноктюрн — На чужині — Ти знов ідеш до мене — Сльота
Поезії 20—40 років
Всі сторінки

Основою цього видання послужила книга: Богдан Лепкий. Писання. Т. І. Вірші. — Київ — Ляйпціг, 1922. У ній зібрані поетичні твори, написані протягом двадцяти п’яти років літературної творчості письменника. До «Писань» увійшли поезії із збірок «Стрічки» (1901), «Листки падуть» (1902), «Осінь» (1902), «На чужині» (1904), «Над рікою», «З глибин душі» (1905), «Поезіє, розрадо одинока» (1908), «З-над моря» (1913), «Вибір віршів» (1921). Окремі твори і навіть цикли переходили із збірки у збірку, тому впорядковувати це видання за збірками неможливо. Як зазначав автор у післямові до «Писань», він розташовував вірші не за хронологічним принципом, а за циклами, які об’єднують основні мотиви. Виходячи з цієї авторської засади, в деяких випадках до циклу, вміщеного в «Писаннях», упорядник «підключив» твори, написані пізніше й опубліковані в періодиці.

Б. Лепкий постійно прагнув до систематизації своїх поетичних творів. Вперше він здійснив таку систематизацію, укладаючи книгу «З глибин душі», в якій вірші з попередніх збірок об’єднані в цикли («в’язанки») за мотивами. Цей принцип він зберіг в основному в «Писаннях», доповнивши книгу новими циклами — «Іпіегтегго», «На маргінесах», «1914—1920», а попередні цикли — новими творами. Книгу «Писання. Т. 1» можна вважати виявом останньої волі автора і щодо тексту. Хоч він і застерігав, що не хоче перешліфовувати своїх віршів і воліє залишити їх такими, якими вийшли з-під його пера, все ж у багатьох випадках змінював не тільки правопис (замість «глубин» пише «глибин», замість «кож-дий» — «кожний», замість «отеє» — «це» тощо), а й шліфує стиль. Збережене також датування, де воно зазначене автором. Оскільки в назвах окремих творів та циклів трапляються розбіжності, подаємо назви за книгою «Писання. Т. І».

З творів, які не ввійшли до «Писань», вміщуємо такі: «Ні! Я не лізу на котурни», «Перший бал», цикл «Стара пісня», збірку «Для ідеї» та цикл «Миколі Лисенкові».

Після виходу «Писань» окремим виданням з’явилася тільки одна поетична збірка Б. Лепкого — «Сльота», яка вийшла у Львові в 1926 р. Вміщуємо її, а також низку творів, які публікувалися в газетах, журналах та збірниках 20—30-х років.

Завдання упорядника ускладнювалося тим, що він не мав у своєму розпорядженні архіву письменника (він знаходиться, очевидно, в Кракові, де Б. Лепкий прожив більшу частину свого творчого життя), а також тим, що частина видань, де публікувалися його твори, важкодоступна.

У цих примітках максимально використано «Пояснення» самого автора до книги «Писання. Т. І», (с. 383—397), які розкривають творчу історію, джерела багатьох окремих творів та циклів і можуть викликати інтерес читачів. Тексти творів подаємо за сучасним правописом із максимальним збереженням особливостей мови автора.


Настроєний життям, як скрипка

До пісні

Цикл складають вірші, вміщені в кількох ранніх збірках, зокрема «Стрічки» та «Листки падуть». У книзі «З глибин душі» здійснено систематизацію творів цієї тематики. Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».

 

Над рікою

Цикл уперше з’явився в альманасі «За красою» (1905) і ввійшов до однойменної збірки (1905). Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».


 

В Розтоках

Цикл написаний на основі вражень від поїздок у гори. Розтоки — село в Карпатах над Черемошем. Б. Лепкий пише з цього приводу: «Туди приїхав я перший раз 1894 року літом. Між Кутами і Тюдевом висока скеля над Черемошем — Сокільське, яке так любив Федькович. Сокільське зробило на мене таке сильне враження, як жодна гора в світі… До Розтік навідувався я з тої пори кожного року хоч на короткий час, і вони так і осталися в моїй уяві як якась зачарована країна краси». Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».

 

Осінь

Б. Лепкий стверджує, що цикл створений в основному восени 1901 р. у Кракові. Згодом до нього були долучені «Глуха і зимна осінь», «Мій шлях» та «Листки падуть», написані пізніше. З приводу знаменитих «Журавлів», зокрема, сказано, що вірш був написаний у Кракові восени 1910 р. «Я вертав з театру, з драми Виспянського „Noc listopadova“, під ногами шелестіло пожовкле листя, а над головою лунали крики відлітаючих журавлів. Вірш склався немов сам із себе, без мойого відома й праці. До його підібрав музику мій брат Лев Лепкий… До вірша „Глибоким тихим вснуло сном“ („Гостина“) підібрав музику Василь Барвінський… а до „Finale“ пок(ійний) Денис Січинський…» Вірші з циклу публікуються за книгою «Писання. Т. 1».


 

Із записної книжки

Вірші написані в основному під час праці письменника в таборі українських військовополонених у Вецлярі в 1916—1920 рр. Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».


 

Весною

Цикл склали поезії, написані Б. Лепким протягом тривалого часу і вміщені в попередніх збірках. Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».


 

Стара пісня

Цикл поезій, опублікованих у збірці «Над рікою» «Львів», 1905). Вірші з цього циклу подаємо за даною збіркою.

 

На позиченій скрипці

В циклі зібрано твори, написані за фольклорними мотивами або й просто переробки народних пісень («Як була би я зозуля», «Ой заржи, заржи, сивий кониченьку»). Б. Лепкий писав з приводу віршів цього циклу: «На тому місці не можу не згадати сліпого на одне око музиканта із Поручина, котрий чудово грав на скрипці. Це був великий, хоч невчений митець. Не можу не згадати Соловейкової Каськи в Жукові, що так гарно співала народних пісень, і Тодоски (прізвища не тямлю) з Доброкута, що сама складала співанки. Згадую також моїх тіток Глібовицьких, які скоро й вірно переймали пісні з уст народу, мов який фонограф. А записав їх був кількасот і цілий збірник передав пок(ійному) О. Нижанківському. (Дещо записав від мене Ф. Колесса). Всім їм та ще нашій найбільшій співачці С. Крушельницькій завдячую ті ні з чим не порівняні враження, які дала мені наша народна пісня.

„На позиченій скрипці“ — це тільки слабий відгук сильних вражень — я грав лиш на позиченім інструменті».

У змісті книги «Писання Т. І» цикл помилково названо «На Семеновій скрипці»: можливо, автор вагався в його назві. Вірші з циклу подаємо за «Писанням».


 

З-над моря

В основу віршів циклу лягли враження від поїздки по Адріатичному морю влітку 1911 року. «Більшість віршів циклу написана в Абатії, в одній з кімнат готелю „Рояль“ на першому поверсі, якої вікна виходили прямо на море». (Прим, автора).

 

Intermezzo

«Більшість віршів цієї низки постала у Вецларі у вільні хвилини від таборової праці. Звідси й назва „Intermezzo“. (Прим, автора).

Intermezzo — від лат. «intermedius» — «проміжний», «середній»; перерва між основним заняттям; п’єса, яка займає проміжне становище між основними частинами твору в музиці.

Твори з цього циклу подаються за книгою «Писання. Т. І». Вірші «Не прошу любові, ані ласки», «І настануть ночі сині веснянії», «Минулося… Зітхаєш, милий друже», «Лови життя! Воно не жде на тебе» уже пізніше з’явилися на сторінках журналу «Світ» (Львів, 1926, № 17—18) під спільною назвою «Intermezzo». За своїми настроями вони близькі до попередніх творів цього циклу, тому ми вважали доцільним об’єднати їх.


 

На маргінесах

Як зазначав сам автор, поезії цього циклу являють собою мовби записи на полях (маргінесах) дослідження історика В. Липинського про київського полковника М. Кричевського, сподвижника Б. Хмельницького, що служив у польському війську, перейшов на бік повсталого народу, а, потрапивши в полон, у 1649 р. заподіяв собі смерть. В. Липинський (1882—1931) — український історик польського походження, пропагував серед спольщеної шляхти на Україні повернення до українства. Вплив ідей В. Липинського помітний на повістях Б. Лепкого «Під тихий вечір» та «Крутіж».

 

Село

Цикл присвячений пам’яті батька. Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».


 

Під вечір

Вірші з циклу подаємо за книгою «Писання. Т. І».

 

Для ідеї

Збірка поезій, присвячена сторіччю від дня народження видатного українського поета, учасника «Руської трійці» Маркіяна Шашкевича (1811—1843). Вийшла в 1911 р. у Львові. Вірші подаємо за цим виданням.

 

Шевченко

Б. Лепкий, за власним визнанням, мав намір створити віршовані життєписи визначних історичних та культурних діячів України. Вдалося йому написати тільки про М. Шашкевича та Т. Шевченка. Тут подана частина поезій про Кобзаря. Публікуємо за книгою «Писання. Т. І». Вірш «Благословенна най буде година» подається за публікацією в газеті «Краківські вісті» (1940, 10 березня).


 

Велетам

 

Поезії 1914—1920 років

Цикл об’єднує вірші Б. Лепкого, написані в роки першої світової війни, під свіжим враженням побаченого й пережитого. Подаєм за книгою «Писання. Т. І».

 

Буря (Фрагменти з поеми)

Під такою назвою Б. Лепкий написав велику поему. При пересиланні до Америки була загублена. Розділи, які збереглися, публіковані в книзі «Писання. Т. І», звідки передруковуємо деякі фрагменти.


 

Ноктюрн

Як зазначає Б. Лепкий у примітках до «Писань», «зав’язком образу мартирології українського народу став сон: дванадцять дітей-сиріт. Через аналогію насунулися мені образи дванадцятьох їздців і другі&кaquo;. Подаємо за текстом книги «Писання. Т. І»

 

На чужині

Вірші цього циклу подаються за книгами: «З глибин душі» («Розривалося серце моє», «Небо синє, велике, високе», «То-сь ми далеко, рідний краю», «Ой біда мені», «Не питайте мене») та «Писання. Т. І» (решта).

 

Ти знов ідеш до мене

Чую. Подаємо за книгою «Писання. Т. І».

 

Сльота

Вірші публікуються за збіркою «Сльота» (Львів. 1926).


 

Поезії 20—40 років

Поетичні твори Б. Лепкого, вміщені тут, взяті з періодичних видань цих років, за текстами яких передруковуються.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.