Луків Микола - Вірші
а
б
в
г
ґ
д
е
є
ж
з
и
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
Всі твори
Українська література
/
Луків Микола
/ Вірші
В базі
4533
віршів
567
авторів.
Вірші
«Дорости до пісні матерів...»
«Досвітня птаха мене збудила...»
«Достигло жито, споловіло жито...»
«Доцвіли й осипалися квіти...»
«Дощі минулись - і нема...»
«Дощі перейшли у сніги...»
«Дощик шумить...»
«Дуби похмурі й мовчазні...»
«Духовним зором обведу простори...»
«Жінки і квіти. Квіти і жінки...»
«Життя людського нетривкі сліди...»
«Жовтий лист із клена падає...»
«Жовтий шелест жовтневих луків...»
«З глибокої тиші...»
«З літами важче любиться...»
«З-за хмари сонце спалалхне...»
«Зійде зоря у вишині...»
«Зійшли сніги, чорніють ріллі...»
«Зірвав листок...»
«За вікном шумить і грає море...»
«За все доводиться платити...»
«За городами став у густім комиші...»
«За містом - луки...»
«За пишним святом - знову будні...»
«За стінами хати шумлять явори...»
«За хвилею хвиля - приплив і відплив...»
«За хвилею хвиля, рокоче прибій...»
«За чим зітхає гай...»
«Забарилась весна...»
«Зажурився сивий сад осінній...»
«Заклечає травень військкомати...»
«Замело, засипало, завіяло...»
«Замурували обрій хмари...»
«Запам'ятай мене таким...»
«Затихає вечірній шум...»
«Зацвіла черемха у саду...»
«Зацвіла черемха у саду...»
«Зацвіли жоржини у саду...»
«Зацвітає жасмин під вікном...»
«Зелені милі явори...»
«Зелений коник...»
«Зелений кущик полину...»
«Зелений пагінець трави...»
«Зима побілила сади...»
«Зненацька думка чайкою майне...»
«Золотіє вечірня тополя...»
«Зоря полинова горить...»
«Зупинюсь у вечоровій тиші...»
«Кажу: Не забуду ніколи...»
«Клен стоїть у мене при вікні...»
«Кодня, Базар і Крути...»
«Коли ідуть дощі в моїм селі...»
«Коли вже думок не стало...»
«Коли збираються в дорогу...»
«Коли ти їхала до мене...»
«Коли ти йдеш крізь ліс...»
«Колись ви, мабуть, були красивою...»
«Колись отут були луги...»
«Короткі батькові листи...»
«Кохана чайок годувала...»
«Кришталь, сервізи, книги і рояль...»
«Кущ осінньої калини...»
«Ліс на хвилину примовк...»
«Ліси у ряст убралися барвисто...»
«Літо минуло. Осінь...»
«Ластівки уже повідлітали...»
«Легкі сніги. Просторі далі...»
«Листом тебе не потривожу...»
«Люблю полювання...»
«Мій дід умер, коли жита у полі...»
«Міняється все. Не встигаєш звикати...»
«Місця, де зроду не бували ми...»
«Майне у небі опівнічний птах...»
«Маленька краплина великого моря...»
«Маленька синичка, чудний голосок...»
«Маленький горбик чорної землі...»
«Мамині руки просять...»
«Матері залишаються з нами...»
«Метелик сів на квітку і завмер...»
«Ми збирали яблука в саду...»
«Ми любимо волю...»
«Минає все, згаса, мов звук...»
«Минає рік у праці та борні...»
«Мирську суєту зневажають...»
«Можна в порох стерти валуни...»
«Море - підводного царства оселя...»
«Море і гори. Сонце і синь...»
«Мороз лютує, і сніги метуть...»
«Мороз ударив - листя обпалив...»
«Морози вдарили тріскучі...»
«Музеї мовчать, увібравши у себе минуле...»
«Музика. Вечір. Вікно...»
«Ні, легко жить чоловікам негоже...»
«Ніде нікого. Тиша золота...»
«Ніч і море...»
«Ніч відходить, як море від берега...»
«На асфальті - неонове світло...»
«На березі моря, на жовтім піску...»
«На березі ріки прив'язані човни...»
«На вірність друга перевір...»
«
Початок
Попередня
1
2
3
4
5
6
7
8
Наступна
Кінець
»
Сторінка 2 з 8
Виправляч
Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть
Alt+Enter
і відправте нам повідомлення.
Останні додавання
У кращих традиціях літературної клясики: осмислення трагедії України за комуністичного режиму («Енеїда модерна» Леоніда Полтави)
Леонід Полтава – людина, патріот, письменник
Леонід Полтава та його поема «Обжинки»
Про Леоніда Полтаву (бібліографія)
Юрій
Архангел
Довбуш
Гонта
Гетьман
Верховина
Користувачі найбільш цікавляться
Зів'яле листя (збірка поєзій)
З вершин і низин (збірка поєзій)
Сікстинська Мадонна
Легенда про вічне життя
Мій Ізмарагд (збірка поєзій)
«Чого являєшся мені...»
«Не знаю, що мене до тебе тягне...»
«Твої очі, як те море...»
«Тричі мені являлася любов»
«Розвивайся ти, високий дубе»