Лірникові думи - 1 Початок світу (II)
| Головна статті |
|---|
| Лірникові думи |
| 1 Початок світу (І) |
| II |
| IIІ |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVІ |
| XVІI |
| XVІII |
| XIX |
| XX |
| XXІ |
| XXІІ |
| XXIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVІ |
| 2 Велетні (I) |
| II |
| IІІ |
| IV |
| V |
| VІ |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| Додаток |
| 3 Цар Давид (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| 4 Соломон (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| XXIII |
| XXIV |
| 5 Бог на землі (І) |
| ІI |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| ХХIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVI |
| XXVII |
| XXVIII |
| XXIX |
| XXX |
| XXXI |
| XXXII |
| Всі сторінки |
Сторінка 3 з 101
II
І задумав бог і наше
Небо освітити
І під небом нашу землю
Грішну сотворити.
І приходить він до раю,
Взяв Сатанаїла
І пішов під синє небо,
Де бездна кипіла.
Сине небо туманіло,
Вітри бушували,
І під небом чорні хмари
Громи розривали.
Все чорніло і темніло...
Аж бог появився!
Розійшлися чорні хмари,
І грім запинився.
Засиніло небо наше,
Сонце засіяло.
Стало тихо, лиш глибоко
Море клекотало.
І зійшов господь над море —
Море утихає;
І Сатанаїла в бездну
Господь посилає.
Посилає його в бездну
Піску жменю взяти,
Щоб на морі, як на камні,
Землю збудувати.
«І як вложиш,— господь каже,-
Руку у безодню,
Скажи: беру тебе, земле,
На славу господню».
І пішов він попід море,
Ходить, розважає:
«Ану й себе пом'яну я!
Хто теє пізнає?!»