Лірникові думи - 1 Початок світу (VI)
| Головна статті |
|---|
| Лірникові думи |
| 1 Початок світу (І) |
| II |
| IIІ |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVІ |
| XVІI |
| XVІII |
| XIX |
| XX |
| XXІ |
| XXІІ |
| XXIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVІ |
| 2 Велетні (I) |
| II |
| IІІ |
| IV |
| V |
| VІ |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| Додаток |
| 3 Цар Давид (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| 4 Соломон (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| XXIII |
| XXIV |
| 5 Бог на землі (І) |
| ІI |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| ХХIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVI |
| XXVII |
| XXVIII |
| XXIX |
| XXX |
| XXXI |
| XXXII |
| Всі сторінки |
Сторінка 7 з 101
VI
Рано сонечко піднялось,
Позгасали зорі,
І у росу, як в діамант,
Повбирались гори.
І Сатанаїл піднявся,
Бога став будити:
«Вставай, боже! Годі спати!
Землю тра святити».
І збудився господь сильний
І, здихнувши, каже:
«Що хитришся предо мною,
Вічний ти мій враже?!
Був я всюди сеї ночі,
Від края до края —
І нема чого святити:
Вся земля святая.
Ти хотів мене, невдячний,
В морі утопити.
За то вічне будеш змієм
Під землею жити».
І звинулись тому руки,
І звинулись ноги.
Довге рило натягнулось,
Висунулись роги.
І Сатанаїл невдячний
Став навік змією,
Зашипів і з-перед бога
Слизнув під землею.
І стогнала земля дуже,
Де змій пробирався,
І там всюди ліс дрімучий
Поверх неї взявся,