Лірникові думи - 1 Початок світу (V)
| Головна статті |
|---|
| Лірникові думи |
| 1 Початок світу (І) |
| II |
| IIІ |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVІ |
| XVІI |
| XVІII |
| XIX |
| XX |
| XXІ |
| XXІІ |
| XXIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVІ |
| 2 Велетні (I) |
| II |
| IІІ |
| IV |
| V |
| VІ |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| Додаток |
| 3 Цар Давид (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| 4 Соломон (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| XXIII |
| XXIV |
| 5 Бог на землі (І) |
| ІI |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| ХХIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVI |
| XXVII |
| XXVIII |
| XXIX |
| XXX |
| XXXI |
| XXXII |
| Всі сторінки |
V
Закотилось сонце красне
За високі гори.
І синіє небо ясне,
Як синєє море.
І тихенько в небі ходять
Ангели святії
І засвічують над небом
Свічі восковії.
І ті свічі, ясні зорі,
Світять на все поле,
Доки господь милосердний
Виспиться доволі.
І спить господь серед поля,
Сили відновляє.
А Сатанаїл над богом
Думоньку гадає.
І поглянув кругом себе —
Пишно було всюди.
І, як камінь, йому зазлість
Падає на груди.
«Не буду я більше з богом!-
Став він говорити.—
Хоч сам згину, розсядуся,
Хоч йому не жити!
Він заснув, не має сили,
Що ж я туманію?!
Возьму втоплю його в морі,
Світом завладію».
І підняв на руки бога
І води шукає.
Але ж земля розрослася
І границь не має!
Вдарився на штири боки —
Моря не видати!
І вернувся він і з богом
Положився спати.


