Лірникові думи - 4 Соломон (XIV)
| Головна статті |
|---|
| Лірникові думи |
| 1 Початок світу (І) |
| II |
| IIІ |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVІ |
| XVІI |
| XVІII |
| XIX |
| XX |
| XXІ |
| XXІІ |
| XXIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVІ |
| 2 Велетні (I) |
| II |
| IІІ |
| IV |
| V |
| VІ |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| Додаток |
| 3 Цар Давид (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| 4 Соломон (I) |
| II |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| XXIII |
| XXIV |
| 5 Бог на землі (І) |
| ІI |
| III |
| IV |
| V |
| VI |
| VII |
| VIII |
| IX |
| X |
| XI |
| XII |
| XIII |
| XIV |
| XV |
| XVI |
| XVII |
| XVIII |
| XIX |
| XX |
| XXI |
| XXII |
| ХХIII |
| XXIV |
| XXV |
| XXVI |
| XXVII |
| XXVIII |
| XXIX |
| XXX |
| XXXI |
| XXXII |
| Всі сторінки |
Сторінка 59 з 101
XIV
І Давид промовив стиха:
«Гостей в мене много,
Та нема щось межи ними
Соломона мого.
Де ж ти, сину Соломоне?
Де ж ти так довгенько?»
І поглянув наокола
І здихнув тяженько.
І прийшла сама цариця
З панею їдною,
Взяли царя попід руки,
Повели з собою.
Аж тут раптом, ніби з неба,
Соломон напався:
«Чом не їсте, добрі люди?» —
Живо запитався.
«Чи ж не бачиш, яка ложка? —
Стали бурмотати. —
Візьмеш страви, очі видять, —
Губі не достати!»
А він живо людям каже:
«Ціхо! Угамуйтесь!
Ложки — в руки! І, як діти»
Через стіл годуйтесь!»
«О, спасибі тобі, хлопче!» —
Люди закричали,
Ложки — в руки і на чудо
Балувати стали.
Давид входить, догадався,
Сина скрізь шукає.
А син — бог лиш тілько знає,
Де вже опирає!