Руданський Степан - Лірникові думи - 4 Соломон (XVIII)
Українська література / Руданський Степан / Вірші / Лірникові думи - 4 Соломон (XVIII)
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Лірникові думи - 4 Соломон (XVIII)

PDFДрукe-mail

Головна статті
Лірникові думи
1 Початок світу (І)
II
IIІ
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVІ
XVІI
XVІII
XIX
XX
XXІ
XXІІ
XXIII
XXIV
XXV
XXVІ
2 Велетні (I)
II
IІІ
IV
V
VII
VIII
IX
X
Додаток
3 Цар Давид (I)
II
III
IV
V
VI
VII
4 Соломон (I)
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
XXIII
XXIV
5 Бог на землі (І)
ІI
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
ХХIII
XXIV
XXV
XXVI
XXVII
XXVIII
XXIX
XXX
XXXI
XXXII
Всі сторінки

XVIII

Давид плакав у палаці,
Тяженько журився,
Аж тут раптом перед нього
Соломон з'явився.

«Здоров, батьку мій Давиде!
Ой як ся ж ти маєш?
Чи за неньку, чи за сина
Сльози проливаєш?»

І упав йому у ноги,
Низько поклонився —
І, як сонечко на небі,
Цар розвеселився.

«Здоров, сину Соломоне,
Рідная дитино!
Де ти був до сего часу?
Сядь-но, розкажи-но!»

І Соломон сів із батьком,
Все став говорити:
Як то його рідна ненька
Думала згубити;

Як він смерті відкупився
Від рідної мами,
Як потому він став жити
Чужими літами.

Розказав усе Давиду.
Давид розридався:
«Слава богу, Соломоне,
Що хоч ти остався!

Я старий; уже не можу,
Будеш помагати,
А як смерть пошле мні господь,
Будеш царювати!»



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.