Руданський Степан - Лірникові думи - 4 Соломон (XXII)
Українська література / Руданський Степан / Вірші / Лірникові думи - 4 Соломон (XXII)
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Лірникові думи - 4 Соломон (XXII)

PDFДрукe-mail

Головна статті
Лірникові думи
1 Початок світу (І)
II
IIІ
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVІ
XVІI
XVІII
XIX
XX
XXІ
XXІІ
XXIII
XXIV
XXV
XXVІ
2 Велетні (I)
II
IІІ
IV
V
VII
VIII
IX
X
Додаток
3 Цар Давид (I)
II
III
IV
V
VI
VII
4 Соломон (I)
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
XXIII
XXIV
5 Бог на землі (І)
ІI
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
ХХIII
XXIV
XXV
XXVI
XXVII
XXVIII
XXIX
XXX
XXXI
XXXII
Всі сторінки

XXII

Та не так-то швидко, люди,
Теє все робилось,
Як писалось на папері,
Як нам говорилось.

Соломон прийшов до себе
Та і нагадався,
Що йому на світі жити
Тілько рік остався.

А тут він іще давненько
Мав те на предміті,
Що безсмертна гора їдна
Єсть па білім світі.

Що до неї лиш достатись —
Можна вічне жити.
Давай туди діставатись —
Нічого робити!

Узяв хліба, узяв солі,
Помолився богу,
Вийшов тихо із палацу,
Пішов у дорогу.

І пішов він, а бог з неба
Тілько поглядає.
«Соломоне-Соломоне! —
Стиха промовляє. —

Хоч крутися, не вертися,
Нічого діяти:
Видне діло, годі жити,
Треба умирати.

Хоч крутися, не вертися,
Смерть перед тобою.
Ти якраз зійдешся з нею
Під горою тою».



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.