Лірникові думи - 5 Бог на землі (XV)
Головна статті |
---|
Лірникові думи |
1 Початок світу (І) |
II |
IIІ |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVІ |
XVІI |
XVІII |
XIX |
XX |
XXІ |
XXІІ |
XXIII |
XXIV |
XXV |
XXVІ |
2 Велетні (I) |
II |
IІІ |
IV |
V |
VІ |
VII |
VIII |
IX |
X |
Додаток |
3 Цар Давид (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
4 Соломон (I) |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
XXIII |
XXIV |
5 Бог на землі (І) |
ІI |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
XIII |
XIV |
XV |
XVI |
XVII |
XVIII |
XIX |
XX |
XXI |
XXII |
ХХIII |
XXIV |
XXV |
XXVI |
XXVII |
XXVIII |
XXIX |
XXX |
XXXI |
XXXII |
Всі сторінки |
XV
І тумани розляглися;
Закотилось сонце.
І приходить в село господь
Під їдно віконце.
І поглянув господь в хату —
В хаті, як годиться:
Не димить убога скалка,
Каганець блищиться.
Сам хазяїн кінець столу
Сидить в кармазині,
А сусід стоїть, бідняка,
В сірії свитині.
Бідний плаче і ридає,
Багач — ні словечка:
Межи ними на ту пору
Вийшла суперечка.
І убогий, і багатий
Разом поле мали,
Разом його обробляли,
Разом засівали.
І на щастя біднякові
Поле зародило,
А багатому все поле
Куколем заплило.
І відрікся багач поля —
Боже, твоя воля! —
Да і каже: «Котре гарне,
То те моє поле».
І почалась межи ними
З того суперечка:
Бідний просить, бідний молить,
Багач — ні словечка.
Наостаток ніби зм'якнув
І бідному каже:
«Взавтра нас сам бог розсудить
І поля покаже!»