Руданський Степан - Лірникові думи - 4 Соломон (XXIV)
Українська література / Руданський Степан / Вірші / Лірникові думи - 4 Соломон (XXIV)
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Лірникові думи - 4 Соломон (XXIV)

PDFДрукe-mail

Головна статті
Лірникові думи
1 Початок світу (І)
II
IIІ
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVІ
XVІI
XVІII
XIX
XX
XXІ
XXІІ
XXIII
XXIV
XXV
XXVІ
2 Велетні (I)
II
IІІ
IV
V
VII
VIII
IX
X
Додаток
3 Цар Давид (I)
II
III
IV
V
VI
VII
4 Соломон (I)
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
XXIII
XXIV
5 Бог на землі (І)
ІI
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XI
XII
XIII
XIV
XV
XVI
XVII
XVIII
XIX
XX
XXI
XXII
ХХIII
XXIV
XXV
XXVI
XXVII
XXVIII
XXIX
XXX
XXXI
XXXII
Всі сторінки

XXIV

От тобі й гора безсмертна!
Думав вічне жити,
Аж приходиться на нії
Голову зложити.

Що ж робити, як зложити?
Не буду втікати!
Мудрий вміє в світі жити,
Вміє і вмирати.

«А чи маєте ви міру?» —
Соломон питає.
«А бог її святий знає!» —
Хтось відповідає.

«Соломон із мене ростом,
Беріть з мене міру!»
І узяли з нього міру
На чистую віру.

Взяли міру і по нії
Домовину збили,
А по тії домовині
И яму припустили,

Припустили і скінчили.
«Почекайте, люди!
Ану, ваша домовина
Чи до міри буде?»

«Ану, справді! — кажуть люди. —
Ляж у домовину.
Чи якраз вона пристане
Давидову сину?»

І пристала домовина,
Ніби вона сама.
«Ану, в яму опустіте:
Чи пристане яма?»

Опустили його в ямуі
«Ну, спасибі, люди,
Засипайте Соломона,
Другого не буде!»



Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.